Високий рівень ґрунтових вод – основна причина сезонного підтоплення ділянок. Рівень залежить від рельєфу, а також від пори року. На глинистих та заболочених ґрунтах проблема погіршується після початку весняних паводків. Ступінь впливу підземної вологи на бетонні споруди та рослини залежить від агресивності води:
Паводки – це період зміни водного режиму річки, який трапляється через затяжні дощі та танення снігу. Коли річка виходить із берегів, рівень підземних ґрунтів навколо її русла збільшується. Це тимчасове явище (від кількох годин до кількох днів), але воно встигає завдати істотних збитків жителям населених пунктів, розташованих поруч із річкою.
Водостічна система в періоди інтенсивного випадання опадів генерує велику кількість стічних вод. Вона повинна виводитися за межі ділянки, або спеціально обладнаний резервуар — зливну яму. Якщо немає зливу, швидше за все опади будуть накопичуватися поряд зі стінами будинку, негативно впливаючи на фундамент будівлі, а також висаджені поряд рослини – квіти, чагарники, газон.
Завдання осушення мокрого ґрунту може вирішуватися кількома способами. Вибір методів відведення води залежить від характеру підтоплень, особливостей ґрунту, площі території та інших параметрів.
Використовуються такі методи:
Дренаж – це система осушення ґрунту за допомогою труб та траншей, які відводять воду в дренажну канаву. Дренування може бути поверхневим чи глибинним – це залежить від глибини залягання підземних вод. Глибинний дренаж використовується на всій середній смузі України. Він не застосовується тільки на ділянках з низьким рівнем залягання ґрунтових вод — не вище півтора метра. Наприклад, на пагорбах. Штучне дренування обов’язково проводиться у заболочених місцевостях, а також низинах.
Найпростіший спосіб вирішення проблеми – створення відкритих відвідних канав. Метод використовується для відведення талих вод, які накопичуються у весняний період.
По периметру вириваються заглиблення у землі шириною близько 50 см зі скошеними кутами. Для зміцнення канав використовують бетон або дошки. Відвідні канави необхідно періодично прочищати від дрібного сміття та водних рослин.
Для позбавлення від надлишків вологи можна використовувати штучні водоймища — струмки або невеликі ставки. Такий спосіб підходить для відведення води за допомогою підземного та відкритого дренажу. На дачних ділянках, що розташовані на заболоченій місцевості, можна вирити ставок без ізольованого дна. Такий струмок необхідно періодично чистити, але він ефективно вирішуватиме проблему осушення території. Воду зі ставка необхідно відкачувати. Періодичність залежить від інтенсивності підтоплення – від одного разу на тиждень до кількох разів на день.
Спосіб, аналогічний зі штучними водоймами. Можна відводити зайву воду та використовувати її для технічних потреб. Наприклад, для поливу. Криницю можна з’єднати із системою водостоку, щоб дощова вода не потрапляла на землю поряд з будинком або нежитловими спорудами. Дно колодязя має бути ізольоване.
Вологолюбні рослини – добрий спосіб прибрати зайву вологу з ґрунту. Правильно висаджені дерева і кущі, які можуть рости на грунтах, що підтоплюються, ефективно усувають дощову воду. Також вони зміцнюють структуру ґрунту.
Рослини, які допоможуть сирій землі швидше вбирати вологу:
Вирішити проблему сезонних підтоплень за допомогою рослин не вдасться. Для цих цілей застосовуються канави та дренажі. Також дерева та кущі не зможуть допомогти, якщо територія підтоплюється ґрунтовими водами.
Крізь пісок добре проникає волога, не затримуючись на поверхні. Пісок найчастіше використовується як елемент дренажної системи. Він насипається в канави, з яких відбувається забір води у дренажні труби.
Вибір способу відведення вологи залежить від особливостей ділянки. Насамперед враховується функціональне призначення території. Якщо це прибудинкова зона, яка призначена для постійного чи сезонного проживання, часто використовується дренаж. У садових ділянках можна використовувати канави.
На прибудинкових ділянках необхідно подбати про захист поглиблених споруд від контакту з водою. Для цього застосовується гідроізоляція фундаментів та підвальних приміщень. Для цього застосовується гідроізоляція фундаментів та підвальних приміщень. Він вирішує одразу дві проблеми — ефективно відводить вологу за межі присадибної території та не впливає на рельєф. Також осушити ділянку допомагають рослини та дерева.
Особливість садової або дачної ділянки – велика кількість плодових дерев або культур рослин, більшість з яких не можуть переносити тривале перебування на затопленому ґрунті. Щоб усунути проблему, використовуються укріплені вибоїни з ухилом, колодязі, дренажні системи.
Різні типи ґрунту (болотистий, глинистий, земельний) відрізняються між собою здатністю проводити вологу. Це основний параметр, який впливає інтенсивність підтоплення території.
Глинистий грунт має низьку водопроникність, тому на її поверхні довго зберігається волога. На ділянці з такою землею обов’язково використовується дренаж — найчастіше відкритий (французький). Також рекомендується висаджувати вологолюбні рослини, які збільшують інтенсивність поглинання води. Якщо над глинистим ґрунтом розміщується рулонний газон, необхідно зробити глибинний дренаж.
Найскладніше осушити заболочену ділянку. Особливість болота полягає у неглибокому заляганні ґрунтових вод. Висаджування рослин, які не бояться надмірної вологи, не принесе помітного результату. Необхідно використовувати глибинний дренаж і відводити вологу в стічні ями. У періоди паводків чи затяжних дощів використовуються насоси для відкачування води.
Використання підземного дренажу на торф’яній ділянці найчастіше не дає належного результату, оскільки це пористий ґрунт. Вона швидко просочується вологою із сусідніх ділянок. Водовідведення на таких територіях має здійснюватися за допомогою канави СНТ. Якщо вона давно не оновлювалася, нормалізація рівня грунтових вод ускладнюється. Вирішення проблеми – відведення вологи в відстійні ями з подальшим викачуванням насосами за межі ділянки. Також використовуються колодязі для збирання вологи.